Соната для фортепіано № 10 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соната для фортепіано № 10, соль мажор, op. 14 № 2 Л. ван Бетховена, друга з op. 14, присвячених баронесі Жосефіні фон Браун. Написана в 1798 році.

Складається із 3-х частин:

  1. Allegro (G-dur)
  2. Andante (варіації, C-dur)
  3. Scherzo. Allegro assai (G-dur)
Перша частина
[ред. | ред. код]

Написана в сонатній формі. В експозиції представлені три теми, які потім повторюються з незначними змінами у репризі[1].

Друга частина
[ред. | ред. код]

Написана у варіаційній формі — тема і три варіації. Друга варіація підкреслює ритмічні аспекти теми, тоді як у третій викладення теми переходить до партії лівої руки займає основну лінію, а права грає акомпанемент[1].

Третя частина

[ред. | ред. код]

Написана в формі рондо. На думку письменника Ф. Болла[en] головна тема є прикладом «маскування однієї ритмічної структури іншою»[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Соната для фортепиано №10 G-dur, Opus 14 №2 Бетховен. www.beethoven.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
  2. Ball, P. (2010) The Music Instinct, London, The Bodley Head

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соната для фортепіано № 10 (Бетховен)